|
|
Деякі правила внутрішнього застосування мінеральних вод |
Вживати лікувально-столову мінеральну воду можна тільки після ретельного медичного обстеження і за призначенням лікаря.
Потрібно виконувати всі його рекомендації щодо дози мінеральної води, її температури, концентрації, часу приймання відносно їжі, тощо.
Неправильне вживання мінеральної води може спричинити небажані наслідки, особливо у дітей та людей старшого віку, при деяких захворюваннях серцевосудинної системи, нирок. Наприклад, у більшості хворих на артеріальну гіпертензію передозування мінеральної води може призвести до ще більшого підвищення тиску крові.
При систематичному лікуванні мінеральною водою потрібно зменшити вживання харчової солі, бажано й цукру, котрі збільшують «щільність» тканин. Професор Ужгородського національного університету Ф.Ф.Теличко вважав надмірну «щільність» тканин однією з основних причин різних захворювань. Навіть проникаюче іонізуюче випромінення менш згубно діє на тканини з невисокою «щільністю».
Зважаючи на те, що в мінеральній воді міститься багато натрію, передозування її може призвести до порушення фізіологічних співвідношень вмісту натрію та калію. Для запобігання цьому потрібно вживати більше продуктів, багатих на калій, або за призначенням лікаря навіть приймати препарати калію.
Після вживання сирих овочів, фруктів, ягід мінеральну воду можна вживати не скоріше, ніж через одну годину, щоб не спровокувати порушення функції кишечника.
Мінеральні води середньої та високої мінералізації не вгамовують спраги, а можуть посилити її, тому при спразі пийте прісну воду.
На курорті мінеральну воду бажано вживати «з живих рук природи», бо зберігання «Поляни квасової» чи «Поляни купель» навіть в скляному герметичному посуді протягом більше 4 год. дещо зменшує так звану «буферну ємність» та цілющі властивості мінеральної води. Попри те, ви можете повезти додому воду в герметично закритих пляшках і продовжувати вживати її, якщо це порекомендує лікар.
Курс питного лікування хронічних захворювань органів травлення бажано проводити упродовж 30-40 днів. Щоб вода максимально зберегла свої властивості, потрібно наливати її в пляшки холодною (15° С) і зразу ж герметично закрити. Така вода за якістю перевершує ту, яку наливають в пляшки на заводах, і її можна вважати натуральним продуктом. Природна вуглекислота досить надійно консервує воду. Зберігати воду потрібно в темному прохолодному місці. Якщо пробка синтетична, пляшки можна зберігати в будь-якому положенні. Горизонтальне положення обов'язкове тільки для того посуду, який закоркований пробковим деревом, бо при його висиханні вуглекислота з посуду виходить.
У день діагностичних досліджень (аналіз крові, шлункового, дуоденального вмісту, ультразвукового чи рентгенобстеження, електрокардіографії, езофагогастродуоденофіброскопії, ректоро-маноскопії та ін.) до їх проведення не треба пити мінеральну воду.
При промиванні товстої, дванадцятипалої кишки, шлунку чи в день перорального промивання всього травного каналу мінеральну воду пити не бажано весь цей день.
Не перевищуйте призначену лікарем дозу мінеральної води. Спостереження лікарів свідчать, що добова доза «Поляни квасової», «Поляни купель» та інших вод середньої мінералізації для питного лікування складає близько 1% від «ідеальної» маси тіла пацієнта. Тобто, якщо вага тіла 70 кг, то для ефективного лікування достатньо випити упродовж доби близько 0,7 л води. А це приблизно 7,0 г гідрокарбонату натрію. Це не так вже й мало, бо така кількість гідрокарбонату натрію міститься приблизно в 1,2 л мінеральної води «Боржомі».
Найбільш ефективно діє ранкове натще приймання мінеральної води, тому бажано «не просипати».
Для уникнення зараження інфекційними захворюваннями і з гігієнічних міркувань пийте мінеральну воду з індивідуального посуду і не давайте його іншим.
Не виливайте залишки мінеральної води на рослини, бо вони від цього можуть загинути.
Полянські води не псують зубів, як дехто помилково вважає, а гідрокарбонат натрію не відкладається в суглобах. Навпаки, він розчиняє солі сечової кислоти і сприяє виведенню їх з організму.
Якщо під час питного лікування ви відчуєте погіршення стану, що інколи тимчасово спостерігається (т.з. бальнеореакція), позачергово зверніться до лікаря і чітко виконуйте його призначення (призупинення вживання води, зменшення дози, розбавлення мінеральної води прісною, зміна температури мінеральної води чи часу приймання, ін.).
Добре зарекомендувала себе розроблена в санаторії «ступінчата» методика питного лікування. Таке питне лікування - метод вибору при бальнеотерапії хворих, котрі приїжджають в санаторій в фазі неповної ремісії або навіть при загостренні, особливо при патології шлунку та дванадцятипалої кишки. Принцип «ступінчатої» методики питного лікування - поступове збільшення стимуляції гастроентеропанкреатичної системи. Відомо, що інтенсивність стимуляції/подразнення залежить не тільки і, можливо, навіть не стільки від хімічного складу питних мінеральних вод, скільки від концентрації в них мінеральних речовин. З іншого боку, інтенсивність стимуляції зростає в міру збільшення часового інтервалу між питтям мінеральної води і прийманням їжі. Відомо також, що при багаторазовому повторенні одного й того ж подразника його стимулююча дія поступово згасає, а пізніше - зникає. У зв'язку з цим «феноменом звикання» деякі курортологи рекомендують робити перерву один-два дні на тиждень і не пити мінеральної води. Але це не оптимальний варіант. Краще поступово збільшувати стимулюючу дію прийнятої всередину мінеральної води. Для цього й запропонована «ступінчата» методика.
«Ступінчатість» досягається в такій спосіб. На початку лікування призначається мінеральна вода, розбавлена прісною (наприклад, 1:2 або 1:1, далі - 2:1), а наприкінці - нерозбавлена, а проміжок між питтям води і вживанням їжі поступово збільшується, наприклад, 7 днів хворий п'є воду за 45 хв. до їжі, наступні 7 днів - за годину, а далі - за годину 15 хв. чи за годину й 30 хв. до їжі. Таким чином, рецептори слизової оболонки травного каналу не встигають адаптуватися і активно відповідають на приймання води упродовж всього курсу лікування безперервно, оскільки інтенсивність стимуляції ступенеподібно збільшується.
Ще раніше в санаторії «Сонячне Закарпаття» вперше в СРСР було запропоновано штучно змінювати хімічний склад полянської мінеральної води, збільшуючи в ній вміст магнію сульфату, і цим покращувати її лікувальні властивості. Це корисно при захворюваннях жовчного міхура, печінки, алергії, гіпертонії, при закрепах. При схильності до проносів додавати у воду магнію сульфат не бажано.Оздоровлюйтеся мінеральними водами Свалявщини - «Поляною квасовою», «Поляною купель», «Плосківською», «Свалявською», «Лужанською» - правильно, за призначенням лікаря-курортолога і будьте здорові!
|
|
|
|
 |
Рекомендуйте нас
| Авторство матеріалу належить Завадяк
М.І., Марусанич Б.М., Немеш І.І. Курорт Поляна - оазис здоров'я: Санаторії "Сонячне Закарпаття" та "Поляна" / Під редакцією М.І. Завадяка. - Ужгород: Вид-во В.Падяка, 2004. |
|
|
