Харчова цінність овочів
Картопля. Ну хто її не знає? Та не всім, можливо, відомо, що вона — не лише важливий продукт харчування («другий хліб»), а й цінна лікарська рослина. Насамперед це одне з основних джерел вітаміну С для нашого організму. Хоч його в бульбах не дуже багато, та щоденне вживання, але в недовареному стані, з добавками городнього багатства та сирої, пропущеної через м'ясорубку або перетертої (див. рецепти) картоплі втому чи іншому вигляді забезпечує половину необхідної людині аскорбінової кислоти. Містять бульби і каротин, біотин, органічні кислоти, мікроелементи. Картопляний крохмаль у медицині використовують як обволікувальний, протизапальний засіб при кишково-шлункових хворобах, при отруєннях (зокрема йодом), опіках. Свіжий сік бульб дуже корисний при виразці шлунка, хронічних гастритах, порушенні травлення, хворобах шкіри. При захворюваннях органів дихання вдихають пару від картоплі, звареної в лушпинні. Є користь і від квітів картоплі — настій з них знижує кров'яний тиск, поліпшує дихання. Нарешті глюкоза, яку одержують при переробці картопляного крохмалю, — надійний антитоксичний засіб.
Капуста — теж чудова лікарська рослина. Містить клітковину, цукри, жири, ферменти, аж 16 амінокислот (із 20 необхідних для організму), вітаміни, мінеральні солі, каротин та інші корисні речовини. Народна медицина радить уживати капусту при гастритах, хворобах печінки та кишкового тракту. Клітковина капусти поліпшує моторну функцію організму, роботу органів травлення, сприяє виведенню холестерину. Свіжий сік має заспокійливу, протизапальну та антисептичну дію. Його призначають при авітамінозах, виразкових хворобах, колітах, жовтусі, подагрі. Діє сечогінно при водянці, допомагає від закрепів, з додачею холодної витяжки некопчених сухофруктів може правити за відхаркувальний засіб. Знімає сік також головні болі й безсоння. Тим, хто страждає від атеросклерозу, а також від хвороб селезінки, можна рекомендувати витяжку (при температурі < 50°С) з насіння капусти. Стане у пригоді й свіже листя — його прикладають до фурункулів, гнійних ран, опіків, екзем, бородавок. Якщо ви бажаєте зміцнити волосся, добре буде втирати суміш соків свіжої капусти, лимона та шпинату. Нарешті цілющі властивості має й кисла капуста — її сік призначають при ожирінні, цукровому діабеті.
Особливо незамінна капуста для людей, схильних до метеочутливості, чий організм болісно реагує на кліматичні та геофізичні збурення.
Гарний овоч — столовий буряк. Ні борщу без нього не буде, ні вінегрету, ні хрін як слід не приготуєш. Та й здоров'я справжнього не надбаєш, бо це — лікарська рослина. Містить пектини, клейковину, цукор, протеїни, органічні кислоти, вітаміни, мікроелементи. Бетаїн буряка попереджує жирову інфільтрацію печінки, мікроелементи заліза й кобальту сприяють лікуванню недокрів'я. Напівварені буряки та їх витяжка мають протизапальну, протицинготну, болезаспокійливу, сечогінну, послаблювальну дію, знижують кров'яний тиск. Тому їх часто використовують при лікуванні атеросклерозу, ожирінні, атонії. Свіжий сік призначають при хворобах легень, змішаний з медом (набагато краще з витяжкою сухофруктів) — при гіпертонії.
А який город без моркви? Вона здавна відома не тільки як смачний овоч, а й як цілюща рослина. З коренеплодів культурних сортів одержують каротин. Фармацевтична промисловість виробляє з насіння препарат даукарін, яким лікують коронарну хворобу. Свіжий сік моркви містить багато вітамінів, але найголовнішим вважається провітамін А (каротин). Допомагає сік і при захворюваннях печінки, поліпшує білковий, жировий та вуглеводний обміни, має кровоочисні властивості. Принесе користь він і при грипі, бронхіті, хворобах горла. Впливає на ендокринну систему, посилює захисні сили організму.
У народній медицині морква використовується надзвичайно широко, її радили вживати при серцево-судинних хворобах, розладах органів дихання. Соком моркви промивали рани, а тертою лікували виразки й опіки. Гичку можна заварювати як чай і пити при хворобах нирок, печінки, при геморої. Сік з медом (а ще краще з витяжкою сухофруктів) і молоком добре допомагає при туберкульозі. Навіть зір може відчутно поліпшитись при тривалому регулярному вживанні морквяного соку. Проте надуживати усе ж таки не слід — шкоди особливої не буде, а от шкіра може потемніти, пожовкнути від пігментів, що є в ньому.
Добру славу має й редька. Сік, салати, приправи з неї збуджують апетит, позитивно впливають на обмін речовин, попереджують атеросклероз. За вмістом калію, кальцію, магнію, сірки редька посідає перше місце поміж овочів. Сік її дуже корисний при коклюші, бронхіті, жовтяниці, холециститах. Терту редьку можна використовувати замість гірчичників, для розтирання при подагрі, невралгії, радикуліті. Може допомогти її сік і від виразок, опіків, екзем.
Цибуля — чи не найдавніший культурний овоч. Вона не тільки незамінна приправа для багатьох страв, але й вельми ефективний профілактичний та лікувальний засіб. У народній медицині широко використовуються її антибактеріальні, потогінні, відхаркувальні властивості. Вживають цибулю для збудження апетиту, при недокрів'ї, каменях у нирках, цирозі печінки, діабеті. Соком лікують дерматози, опіки, обмороження, гнійні рани, фурункули.
Має цибуля «брата» — часника. Його цілющі властивості теж реклами не потребують, їх давно визнала і народна, і офіційна медицина. Фітонциди часнику згубно діють майже на всі бактерії, навіть збудники тифу й паратифу, дизентерії, холери, туберкульозу гинуть від них. Добре їсти часник при грипі, діабеті, атеросклерозі, гіпертонії, анемії.
Статистика свідчить, що найбільше довгожителів — у Болгарії та республіках Закавказзя. Геронтологи звернули увагу на те, що мешканці цих територій їдять багато часнику та цибулі. Дослідження останніх років виявили, що наявність цибулі й часнику в раціоні харчування є потужним стимулятором здоров'я.
У багатьох господарів на городі росте квасоля — цінний дієтичний продукт і цілюща рослина. Містить холін та інозит, які мають про-тисклеротичні властивості. Білків у квасолі майже стільки ж, яку м'ясі, і більше, ніж у рибі. Квасолеві білки швидко засвоюються організмом, містять амінокислоти. Квасоля багата на вуглеводи, органічні кислоти, вітаміни, мікроелементи. Відвар (при температурі < 50° С) стулок її бобів лікує подагру, сечокам'яну хворобу, а цей же відвар, поєднаний з відваром кореня лопуха та листя чорниці (взятих порівну), допомагає при захворюваннях підшлункової залози.
Якщо у вас на городі росте кукурудза, то не забувайте, що з неї не тільки зерно і фураж, а й ліки. Кукурудзяні приймочки — добрий сечовивідний та жовчогінний засіб. Настій або рідкий екстракт із них справляє протизапальну, кровоочисну та заспокійливу дію, сприяє зсіданню крові при внутрішніх кровотечах.
Придадуться для лікування й інші городні культури. Скажімо, диня та її насіння допоможе при хворобах нирок, кашлі, лихоманці, хронічних бронхітах. Стручковий перець застосовують при нейроміозитах, ішіасі, люмбаго, невралгіях (настоянки для розтирання). Кріп корисний при лікуванні шлунково-кишкових хвороб, анемії, діабету, ожирінні.
Петрушка — при лікуванні гастриту, стенокардії, гіпертонії, шлункових розладів. Послугувалася народна медицина і пастернаком, ганусом, селерою, ревенем, спаржею.
Але завжди слід мати на увазі, що «ліки з городу» приносять користь лише тоді, коли застосовують їх з розумом. При користуванні ними необхідно порадитися з лікарем. І дуже обережно треба ставитись до тих, які часом продаються на ринках з безграмотними етикетками «Состав при давленії», «Од почок» і т. д. Призначати будь-яке лікування — справа спеціаліста.
а